Дерев'яна правда про двері

Ми добре знаємо, що краще жити за металевими дверима. Спокійніше. Але виявилися ми якось раз на одній виставці будматеріалів. Походили між стендами, поговорили з виробниками. І подумали: а чому тільки металеві двері? Або, як їх ще прийнято називати, сталеві, або сейфовые? А що, з дерев'яними вхідними дверима? Виявляється, ні, є непогані варіанти. Приміром, розповіли нам отут одну цікаву історію...

…Міцно поважав себе підприємець середньої руки Дмитро Вікторович П. І як тільки діла його бізнесу пішли побойчее, відразу справив собі сталеві двері. Здавалося, що за нею й спиться міцніше, і обедается аппетитней. Та й дружину з дітьми можна спокійно залишити будинку - не умыкнут, якщо що, не дай Боже. Загалом, виклав Дмитрик у свій час за сталеву красуню кругленьку суму. І жив припеваючи.

Але отут здолали його сумніви. Якось подивився він сюжет в "Годинці". На екрані ридала саме перед такими дверима одна громадянка, захлопнувши у квартирі по необережності малолітнього сина. Телевізійники жваво описували, як приїхали рятувальники із МНС, як розрізали двері автогеном... Далі сюжет, усім на втіху, закінчився добре: дитинчати визволили, мамашу утішили. Правда, що потім сімейство робило з покаліченими дверима - не показали. Але й так зрозуміло, що довелося міняти.

А якщо, Боже збережи, трапиться у квартирі пожежа або вибух? Тоді металеві двері заклинює й перекошує. Одним словом, бізнесмен Дмитрик міцно задумався. І згадав добрим словом старі дерев'яні двері! Треба сказати, "у минулому житті" він був інженером і тому, згадавши накопичені в інституті знання, подумав: "Так невже прогрес не дійшов до того, щоб і дерев'яних дверях можна було б зробити надійно, напичкать їхніми гарними замками й системами охорони?!" И пішов шукати правду про дерев'яні двері. Треба сказати, далеко йти не довелося. Багато нового розповіли йому буквально в сусідньому магазині. Саме головне - стало зрозуміло, що вхідні дерев'яні двері в природі існують. Питання, які? Магазинного менеджера кликали Миша, хлопець попасся розумний і говіркий. Послухаємо й ми з вами.

…Про африканську вологу й сибірські морози - Скажу так: дерево - матеріал живої й примхливий. Деревина дихає, убирає вологу, а тому може поміняти відтінок, форму, потріскатися, згнити, нарешті! У свій час, за старих часів, для інвентарю, меблів або будівництва будинку була своя технологія вибору: ураховувалися вік дерева, його смолистість, місце народження, стан кори й крони. Тепер знавців майже не залишилося. На деревообробні підприємства в основному надходить та деревина, що легше купити. Отут уже кожний вирішує сам - брати йому, приміром, білоруський чи дуб ні. Адже бували випадки, коли за екологічними стандартами партії білоруського дуба визнавалися непридатними через підвищений рівень радіації.

- А хіба через границю не може надійти "підозріла" деревина?

- Ще як може! Але чесний виробник своєю репутацією ризикувати не стане. Тому якщо не хочете обмануться, вимагайте у фірми документи про "родоводу" дерева (тобто де ці двері робили, де брали деревину для неї) і сертифікат на відповідність екологічним нормам. А ще краще - самі перевірте матеріал "на радіацію". Зробити це, до речі, просто: радіаційний дозиметр повинен бути в кожній фірмі, що займається виготовленням виробів з дерева. - Я от чув, що дерев'яні двері "веде"?

- Буває. Тому перевірте "вологість" дверей. Для цього в магазині повинен бути так званий штырьковый голчастий вимірник (вам його повинні дати на першу вимогу). Якщо не дають - виходить, чогось бояться. Я б з таким виготовлювачем не зв'язувався. Так, до речі, багато хто запитують, чиї двері краще - наші або імпортні? Особисто я вважаю: скільки фірм, стільки й думок. Одні думають, що в Росії для виготовлення дверей можна використовувати тільки ліс нашого кліматичного пояса. Мол, це важливо, щоб деревина потім не "вередувала", звикаючи до нових умов. У середній смузі вологість "рідного" добре висушеного дерева становить 6-8%, залежно від породи (дуб - 6%, сосна - 7-8%). Правда, що надходить, наприклад, з Азії дошка вважається висушеної, але важко пророчити, як вона себе поведе в Підмосков'я? Та й потім, чого гріха таїти, багато постачальників женуть нам халтуру ("мокру" дошку). Такі двері саме й "веде". Скільки разів було: звідки-нибудь із Африки приходять породи з вологістю 18%. Зрозуміло, що з такими дверима потім буде багато мороки. Але деякі фірми все-таки віддають перевагу закордонній сировині.

Або ще: інший раз двері буквально плачуть. - А це ще що таке?

- Така невдача відбувається, якщо підвищено смолистість дерева. Але зараз такі породи майже не використовують. Приміром, гарною сировиною вважається модрина, але вона вуж боляче смолиста. Якщо таку деревину не піддати дорогою й трудомісткій обробці (а цей процес не всім підприємствам доступний), то під сонячними променями двері можуть "заплакати", роняючи смоляні сльози й руйнуючи лакофарбове покриття. От і ігнорують модрину виробники. Як і ялинку. - Нам на Новий рік більше дістанеться!

- ПРО, до речі! Добре, що нагадали про зиму й морози. При якій температурі росло дерево - для майбутніх дверей не остання річ. Якщо вдарить мороз градусів за тридцять, так ще якщо постоїть така холодина днів трохи, то дерево чорніє. (Так, між іншим, уже було в холодні зими 40-х років. Тоді постраждали багато російських лісів.) При розпилах почорнілі шари доводиться видаляти (інакше вони швидко почнуть руйнуватися). А це фірмам украй накладно. От і закуповують вони дерево в теплому Краснодарському краї. Для мінімізації відходів, як говориться. Мало того, зміна пір року теж впливає на фактуру деревини. Наприклад, узимку дерево практично не росте, "спить", а з настанням тепла прокидається й пускає втечі. У місцях "пробудження" утворяться скривлення стовбура й сучки. А до них потрібне додаткова увага при обробці деревини. (Нагадаєте, я ще вам про це розповім поподробней.) В "вічнозелених" країнах деревам жити комфортніше й сучків у них менше. От і виходить, що африканські й азіатські дерева простіше обробляти й, відповідно, дошки з них часом дешевше. Чим не аргумент на їх користь? А якщо врахувати, що багато російських споживачів більше довіряють іноземним фірмам, то висновок напрошується сам собою. - Ну добре, з місцем визначилися, тепер можемо, нарешті, вибирати двері?

- Не квапитеся. Далі - сушіння. Якщо сушіння було так собі, то й двері вийдуть ні до чого не придатної. По деревним "капілярах" тече "деревна кров". Але гарні ці соки лише в живому дереві. Отож, саме сушіння знижує рух деревних соків (по^-професійному - "сокодвижение"). Сушиться деревина природним або примусовим (прискореним) способами. При природному сушінні дерево витримують у сухому провітрюваному приміщенні протягом строго певного технологією строку (максимум 50 років, а в середньому - 5-10 років). Важливо не пересушити породу!

При прискореному сушінні з деревини видаляють зайву вологу, періодично нагріваючи й прохолоджуючи дерево. Процес автоматизований і, можна сказати, обкутаний таємницею (у тому розумінні, що своє ноу-хау фахівці ретельно приховують). Уважається, що природне сушіння більше надійне. Але умов для неї практично ні, та й чекати довго! А тому, якщо в якій-небудь торговельній фірмі вам скажуть, що деревина висушена винятково природним шляхом, не вірте! Процес-Те цей тривалий, а стало бути, недешевий. Швидше за все, було так: 3-4 роки розпиляне на дошки дерево лежало під провітрюваним навісом, а потім піддавалося примусовому сушінню. От вам і природному сушінню. - Тепер-Те всі?

- Немає ще. Після сушіння починається боротьба за захист ніжної деревини від зовнішніх ворогів. Це свого роду макіяж для дерева. Причому, як різна косметика застосуються для сухої й жирної шкіри, так і різними розчинами й методами обробляють дуб і сосну. Головне - щоб речовина не містила канцерогенів. Деякі фірми спочатку наносять на дерево шар противогрибкового розчину, потім - водовідштовхувальну емульсію або фарбу для дерева. А вуж потім покривають декількома шарами прозорого лаку.

- Але на міцність, як я розумію, всі ці косметичні тонкості не впливають?

- У змісті міцності - так, але серйозні виробники, перше ніж нанести на двері останній глянець, "чаклують" над деревиною, щоб додати їй більшу міцність. Щоб ваші дерев'яні двері вуж точно могли суперничати з металевої. Раніше кращим способом було вимочування (топлення). Дуб, приміром, кілька років витримували під водою. Така затонула колода й сокира-те брав із працею. Усі знають, що побудовані 100 і навіть 200 років тому будинку із затонулої колоди коштують дотепер. До речі, фундамент першого храму Христа Рятівника теж на затонулій колоді був складний.

Але в наш час затонула колода скоріше виключення, чим правило. Але довідатися, як обробляли деревину для ваших майбутніх дверей, можна. Серйозний виробник (якщо захочете) відведе вас у цех і пояснить, що до чого. Не розкриє тільки секретів, якими можуть скористатися конкуренти.

- Але це ж суцільна морока! Це що ж - я все повинен контролювати? Невже не можна прийти на фірму, прочитати там якийсь папір з підписом відповідальної особи, що, мол, ваші двері, громадянин, складається з того-те й те^-те-той^-те, що вона не розвалиться через рік і не створить навколо себе підвищене радіаційне тло. Щоб на випадок чого потім сказати: "Громадянин гарний, жени грошика назад, так ще й штраф приплати за обман трудящих!" чи Можна зробити так, щоб потім не морочити голову й не з'ясовувати про ту деревинку, що сушили - не досушили, морили - не доморили?

- На жаль, але повної гарантії, що не обдурять, однаково немає. Багато фірм знають, що наша людина паперу більше, ніж самому собі, вірить. От і мають всі необхідні свідчення й сертифікати. Буває, і липові. Так що основний показник якості - все-таки репутація фірми. Якщо скарг у її замовників протягом декількох років немає - виходить, все нормально й паперовим підтвердженням можна вірити. До речі, якщо фірма не тільки реалізує "дерев'яну продукцію", але й сама її виготовляє, це для неї великий плюс. Клієнт сам може подивитися, де, на якому встаткуванні і як виконується його замовлення.

- Добре, якість деревини ми проконтролювали. А саму-те двері як при покупці перевірити? Раптом через місяць-іншої проблеми почнуться?

- Проблем не буде, якщо знати саме головне про її "внутрішню будову" і про те, як повинна виглядати "правильна" дерев'яні вхідні двері. До речі, ми часто запитуємо в покупців, чому вони бажають саме дерев'яні двері. Найчастіше відповідь простій: подобається, звикли до таких дверей з дитинства! А крім того, від себе додам: міцні вони стали, між іншим, не чету колишнім, радянським.

1 - ущільнювальна прокладка 2 - широкоугольный вічко 180° 3 - вертикальні посилюючі профілі "Омега" 4 - внутрішня ізоляція 5 - верхній замикаючий стрижень 6 - сталь із гальванічним цинковим покриттям 7 - автоматичний рухливий ущільнювач порога 8 - запобіжний стопор 9 - циліндровий замок 10 - патентований блок, що відхиляє, "ARTIGLIO " 11 - регульовані петлі 12 - нерухливі противосъемные шипи 13 - обшивання з нержавіючої сталі 14 - регулюючий гвинт ущільнювача порога 15 - група безповоротного приводу 16 - втулка приймальня напольная - Я зрозумів: сьогодні дерев'яні двері можна зробити не менш надійної, чим сталеву.

- З одним лише застереженням: на жаль, дерев'яні двері, навіть саму міцну, все-таки можуть підпалити! Але зате сталеву можна підірвати! Але це вуж як доля розпорядиться... Так, отож, міцні дерев'яні двері - це двері з масиву. - Тобто із цільного шматка дерева?

- А от і немає. Коли мова йде про якісні вхідні дерев'яні двері, виконаної за сучасною технологією, то під масивом розуміють склеєні шматки деревини однієї породи.

- А в чим тоді зміст? Я-Те завжди вважав, що самі надійні двері - із цільного шматка дерева. - Це загальна омана. Двері, звичайно, можна зробити й із цільних шматків, але, запевняю вас, її незабаром "поведе" (тобто вона деформується й потріскається від перепадів температури й вологості). А клеєні двері збираються так, щоб бруски (якщо вони й почнуть деформуватися) "тягли" би двері, не даючи викривлятися самої конструкції. На місці склейки полотна залишається невеликий зубчикообразный шов (фахівці називають його "зубчастий мікрошип"). Такий клеєний стик робиться на верстатах, і зламати його набагато складніше, ніж однорідну дошку.

- Ви просили нагадати про сучки. Нагадую. На погляд дилетанта, смотрятся вони красиво...

- Для вхідних дверей, ясна справа, найважливіше - міцність. Тому якщо ви бачите, що дверне полотно все в сучках, задирках і в смоляних кишенях, рада один: не дивитеся на нього зовсім! Такі двері довго не прослужать. Сучки тріскаються й випадають, а зі смоляних кишень згодом виходить смола. Двері при цьому втрачає й красу, і міцність.

На пристойній фірмі всі ці "напасти" вирізують. Якщо виробник доводить замовникові, що сучки у двері залишені для краси, що вони спеціально оброблені й не небезпечні, знайте: вас обманюють. І 100-процентної гарантії міцності солідний виробник вам не дасть. А для краси.... От французька фірма "Розьер" (Roziere) пропонує моделі "під старовину". Їхні двері спеціально оброблені таким чином, щоб вони виглядали "грубообработанными": на них видні як би тріщини й вибої. Але це - "декорація" для краси й аматорів "старовини". Створюється враження, нібито двері привезені із середньовічного замка. За красу і якість із вас візьмуть більше 1500 доларів США. До речі, про ціни. Назвати навіть середню ціну практично неможливо. Вона залежить від породи дерева, розміру дверей, моделі, вартості доставки, аксесуарів. По самих зразкових підрахунках, ми маємо на увазі ціну базової одностулкової моделі (висота близько 2 м, ширина не більше 1 м, товщина дверного полотна 50 мм).

Але в кожному разі двері з масиву - більше дорога (але й більше міцна), чим, наприклад, шпонированная двері.

Серцевина шпонированной вхідних дерев'яних дверей складаються із ДСП або МДФ, а зовні - шар (приблизно 0,5 - 1 мм) сьогодення дерева. По-іншому цей шар ще називається фанерування (він же шпона).

- Так, може, краще з такими дверима не зв'язуватися від гріха?..

- Ну чому ж? По міцності МДФ не уступає дереву. До того ж, МДФ, на відміну від дерева, практично не деформується.

- А може, тоді з метою економії замовити самі двері з масиву, а коробці - із МДФ?

- Не раджу. Дверна коробка повинна бути з того ж матеріалу, що й самі двері. Інакше або петлі будуть вискакувати (якщо двері важче, що тримає її основи), або заклинювати буде або, навпаки, згодом щілини з'являться.

Ідемо далі. Зібрану дверну конструкцію (двері + коробки) на ваше бажання можуть обробити протипожежними або противогрибковыми речовинами. І залакувати. Нагадую, що лак повинен бути обов'язково для зовнішніх робіт, щоб потім від холоду не полопався. Якщо двері пофарбовані, то однаково повинна проступати деревна текстура (малюнок дерева). Адже текстура - це головна прикраса дерев'яних дверей. У кожної породи текстура своя.

- Я б дубову все-таки вибрав. Надійніше якось, все-таки століттями з нього робили... - Ну, століттями й з інших порід робили: із сосни, вишні, клена, навіть берези - усе по-своєму гарно. Отут саме справа смаку й бажання клієнта. Кожні дерев'яні двері можна зробити так, щоб максимально застрахуватися від "стороннього" вторгнення. Дерево проти стали, або Вихід знайдений

- На дерев'яні двері можна поставити ті ж системи охорони (простіше говорячи, замки), що й на металеву. Приміром, не поскупитися й урізати замок типу "Кале" (Kale, Туреччина), "Мультилок" (Mul-t-lock, Ізраїль), "Клас" (Росія) і т.п. А можете поставити целую систему запирання, коли одним поворотом ключа язички замків випускаються відразу в три сторони (убік, нагору, долілиць). Особливо сторожкі ставлять електронні замикаючі пристрої. Можна взагалі поставити противосъемные петлі, внутрішню засувку, систему відеоспостереження та ін.

Коротше, дерев'яні двері можна постачити будь-якими запорами, точно так само, як і металеву. На жаль, але проти пластикової вибухівки ніякі запори не допоможуть, а злодій працює тихо й тому йому однаково, у яких дверях замок відкривати. А от від хулігана, буйного сусіда й вуличної шпани сучасні дерев'яні вхідні двері цілком (і надійно) захистять.

Хоча є ще один радикальний засіб захисту: можна замовити комбінований варіант, коли зовні двері дерев'яна, а усередині - металева. І навіть першосортну шумоізоляцію можна замовити. Але такі послуги оцінюються дорожче, і все це раджу заздалегідь обмовити, замовляючи вхідні дерев'яні двері. Оббивку (колір і породу шпони) теж можна замовити за бажанням, з різних порід дерева. Приміром, оббивку з дерева породи сапель (сорт цінної деревини)! Вартість таких комбінованих дверей вітчизняного виробництва коливається в межах 1000 - 2000 доларів США, але якість не уступає імпортному. - Так, а як справа обстоит, якщо раптом пожежа?

- Ну, під час пожежі сталеві двері може заклинити: метал розширюється й деформується при нагріванні. Ті ж проблеми можуть виникнути, якщо у вас комбіновані вхідні двері (деревометалл). Але італійська група "Диер" (Dierre) продумала варіант спеціально для таких випадків. (Її продукцію, так само, як і продукцію італійської фірми "Гарофоли" (Garofoli), поширює в Росії фірма "Итаком".) Отож, у них під оббивкою з натурального дерева захована металева, але двері. Саме двері, а не каркас або лист металу, як у дверях більшості інших фірм.

Причому товщина металу в цих італійських дверях не менш 2 мм. Італійці гарантують, що при пожежі такі двері не перекосить. Принаймні пари годин проблем не буде. За цей час, будемо сподіватися, пожежні вже приїдуть і вас урятують. До речі, одними із кращих протипожежних дверей "Диер" уважаються двері їхньої дочірньої фірми "Треди" (Tredi). Крім того, двері комплектуються внутрішніми термоизолирующими й звуковбирними панелями. Шумоізоляція досягає в середньому 36 децибел. Простіше говорячи, п'яний дебош на сходах ви не почуєте, навіть у нічній тиші. Ну й, звичайно, у комплекті є вічко, засувка, ланцюжок (або запобіжний стопор) і противосъемные штирі. А ще в таких дверей є рідка особливість - рухливий ущільнювач порога. Виглядає це чудо техніки так. Він кріпиться до нижньої торцевої частини дверей. Коли двері закриті, ущільнювач упирається в підлогу, зупиняючи протяги й пил. Варто ж відкрити двері, як ущільнювач автоматично вбирається усередину дверей. Краса!

Так, от ще що! У кожних дверях "Диер" є блок "Миа" (Mia). Що це значить, зараз поясню. Цей блок дозволяє міняти ключі, не міняючи весь замок. Допустимо, ви втратили ключі, або, не дай Боже, у вас них украли - ви лише заміните старий блок і старі ключі новими. Дуже зручно й без турбот! На фірмі є різні варіанти замків: від базових моделей із циліндром і подвійною борідкою до електронних - з мільярдом комбінацій або механічних - з перфорованою карткою. Посилені двері з електронним замком і електроприводом оснащені системою "Элетра" (Eletra). Більш того, у фірмі "Итаком" можна при бажанні замовити більше 200 моделей металевих і дерев'яних дверей з різноманітною оббивкою з дерева. У тому числі й по індивідуальному проекті.

- Так, до речі, а скільки мені всього цього задоволення прийде чекати? - Давайте підрахуємо. Разом з виміром, вибором аксесуарів і бажаного дизайну масивні дерев'яні двері по індивідуальному замовленню роблять не менш 20-ти днів. Час іде на прессовку, сушіння й інші не залежні від майстра очікування. Для комбінованих дверей строк поменше - все-таки оббити деревом залізна підстава простіше, ніж працювати з масивом. Якщо фірма пропонує вже готові експонати, то час в основному йде на транспортування. Якщо двері виготовляються за рубежем, то прийде чекати прибуття партії.

- А якщо я виберу вже готову модель і попрошу підігнати неї під свої розміри... - Не раджу. Деякі фірми дійсно пропонують уже готові моделі. На виставочному стенді такі двері смотрятся непогано. Але коли такі двері починають "підганяти по фігурі", вона, як правило, втрачає пристойний вид. Тому краще замовте й почекайте.

Давайте краще я вам розповім про аксесуари! Тому як їхня безліч. Якщо двері важка (більше 50 кг), то петлі потрібні міцні й числом більше двох. Металеві двері, оббиті шпоною (з масою більше 100 кг), доповнюють підшипником. Кріпиться підшипник на самі двері з боку замкової щілини (на самий верх), а у дверній коробці на цьому ж рівні під нього влаштовується гніздо. Підшипник дозволить двері вільно закриватися навіть при незначному осіданні будинку. Ціна на такі двері становить 1500- 2000 доларів США. Не забудьте правильно вибрати ручку. Ручка для вхідних дверей повинна відрізнятися "стійкістю до смикання". Краще, щоб металева ручка була заізольована - тоді взимку руки не примерзнуть (для ворогів можна придумати інші варіанти: наприклад, з ізоляцією, що знімається, - жарт). Деякі фірми пропонують використовувати ручки з дерев'яною вставкою. Теж непоганий варіант. Але поставлять і те, що ви їм принесете, - хоч ручку власного виготовлення. Особисто мені подобаються ручки з полірованої латуні, сьогодні таких багато в продажі самих різних фірм-виробників.

А якщо ви хочете надійно захистити будинок від протягів, вуличного пилу й шуму - установите у дверній коробці спеціальну прокладку із внутрішнім ребром жорсткості й спеціальним власником по всій довжині прокладки. Такий власник укладається в спеціальний паз, наявний у дверній коробці. - Зрозумів. Так, а вічко в таких дверях уже є або потрібно окремо купувати?

- Найчастіше вічко вже встановлене, причому так званий "риб'яче око" дозволяє бачити "околиці" досить добре. Так, якщо двері важка, не забудьте про "доводчик" - він дозволить двері самостійно закриватися. - Говорять, що дерев'яні двері, як і жінка, любить пещення...

- Це так. Дерев'яні вхідні двері треба любити й пестити. Якщо вона виходить прямо на вулицю, непогано б зробити козирок, що охороняє її від сонця й дощу. Добре, якщо в будинку є електронна система мікроклімату, що підтримує потрібний рівень вологи й температури, - у таких умовах виробу з дерева довго збережуть свій первісний вигляд. До речі, солідні фірми гарантують справну роботу своєї продукції від 10 до 15 років. І остання рада. Запам'ятаєте: чим темніше фарба, який пофарбували двері, тим довше зберігається деревина. Тепер усе зрозумів. Уважаємо: найдешевша, вітчизняна, але якісні двері з масиву обійдуться мені приблизно в 1000 доларів. За ті ж гроші можу купити таку ж французьку із МДФ. Якщо буду замовляти з якими-небудь "наворотами" - буде дорожче. Можу йти платити? Ну, якщо вже визначилися, що саме вирішили замовити, чому б і немає? На тім і розсталися. Не знаємо, що вибрав наш герой, але через якийсь час вхід у його квартиру охороняла надійна твердиня - нові вхідні дерев'яні двері. Чули, що обійшлася вона йому в 2000 доларів. Тепер Дмитрик, як і за старих часів, солодко спить і апетитно їсть. А коли виходить із будинку, обов'язково ніжно, як молоду коханку, погладить рукою гладке тепле дерев'яне "тіло" без сучків і задирок.